• Завідувач кафедри – Людмила Вадимівна Педченко, кандидат філологічних наук, доцент ЗВО.

• На кафедрі працюють 11 викладачів, серед яких: один професор, доктор філологічних наук, один доцент, доктор філологічних наук, сім доцентів, кандидатів філологічних наук, два старших викладачі, кандидати філологічних наук.

• Склад кафедри
  доктор філологічних наук, професор Тетяна Анатоліївна Шеховцова, доктор філологічних наук, доцент Олена Вадимівна Чернцова, кандидати філологічних наук, доценти: Павло Миколайович Бабай, Олена Василівна Маслій, Геннадій Георгійович Руденко, Тетяна Володимирівна Склярова, Любов Олександрівна Скубачевська, Тетяна Федорівна Фільчук, кандидати наук, старші викладачі: Михайло Геннадійович Дашкевич, Олена Володимирівна Кардашова, старший лаборант Наталя Вікторівна Фіронова.

• Історія кафедри
  Традиції кафедри щодо викладання та науково-дослідницької роботи сягають початку ХІХ століття, коли був заснований Харківський імператорський університет, відкритий у 1805 році. На словесному факультеті, який входив до складу Харківського імператорського університету, була кафедра красномовства, віршування та мови російської. У 1835 р. вона була перетворена на кафедру російської словесності та історії російської літератури. У різні часи тут працювали такі відомі науковці, як І.І. Срезневський, П.О. Лавровський, О.О. Потебня, Д.М. Овсянико-Куликовський, Б.М. Ляпунов, Г.А. Ільїнський, С.М. Кульбакін та інші. Вони заснували Харківську філологічну школу та психологічний напрям у вітчизняному мовознавстві та літературознавстві, традиції яких продуктивні і в сучасній науці. У 1901 р. було вирішено поділити цю кафедру на дві – кафедру російської мови та кафедру російської літератури.

• У ХХ столітті кафедрою російської мови керували, на ній працювали відомі славісти та русисти: Л.А. Булаховський, М.М. Баженов, О.М. Фінкель, В.П. Бесєдіна-Невзорова, Г.І. Шкляревський, а також їхні вихованці, серед яких проф. В.М. Шевелєв, проф. Л.О. Бикова, проф. Є.Х. Широкорад, доц. Н.В. Бойко, доц. Є.М. Ткаченко, доц. Л.Р. Савченко та ін. У професійних колах широко відомі праці філологів: доц. Маринчака В.А., доц. Смирнової Т.М., проф. Попова С.Л., доц. Карнаушенко Г.Н., доц. Чернцової О.В., доц. Педченко Л.В. та інших.

• Співробітниками кафедри історії російської літератури були видатні філологи – О.М. Білецький та М.П. Жинкін, діапазон наукових інтересів яких був вельми широким (від «Слова про Ігорів похід» до літератури ХХ ст.), М. Г. Зельдович та Л. Я. Лівшиць, автори наукових праць з проблем теорії, історії літератури та літературної критики, М.В. Черняков – знавець російської поезії ХХ ст., Р.М. Піддубна – відомий дослідник творчої спадщини О.С. Пушкіна та Ф.М. Достоєвського, О.В. Сливицька – один із найбільш авторитетних сьогодні дослідників творчості І.О. Буніна, Л.М. Толстого та ін.

• У 2022 році на базі кафедри російської мови та кафедри історії російської літератури із залученням викладачів південно- та західнослов’янських мов і літератур було утворено кафедру слов’янської філології.

• Навчальний процес
  Кафедра здійснює підготовку фахівців трьох рівнів (бакалаврів, магістрів та докторів філософії) зі спеціальності 035 «Філологія», спеціалізації «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – російська».

• Цикл лінгвістичних дисциплін складають курси: «Сучасна російська мова», який охоплює фонетику, лексикологію, морфеміку та словотвір, морфологію, синтаксис, «Історія російської мови», «Історія російської літературної мови». Функціональні різновиди російської мови розглядаються у курсах «Діалектологія», «Культура мовлення та стилістика», «Практична стилістика російської мови». Ширше знайомство із слов’янськими мовами та іншими слов’янськими етносами, їхньою культурою та історією
  здійснюється у курсах «Сучасна українська мова», «Болгарська мова», «Польська мова», «Старослов’янська мова». Кафедра пропонує студентам спеціальні мовознавчі курси, тематика яких варіюється, але загальна їх спрямованість залишається актуальною, оскільки передбачає ознайомлення з новими напрямами досліджень та конкретними досягненнями в галузі сучасного мовознавства: «Когнітивні та лінгвокультурологічні аспекти теорії номінації», «Методи лінгвістичних досліджень», «Комунікативна граматика російської мови», «Когнітивні підстави мовної еволюції», «Мовна гра у різних дискурсах», «Інтенціональна семантика художнього тексту», «Основні засади теорії дискурсу», «Актуальні проблеми семантичних досліджень» (для третього освітньо-наукового рівня «доктор філософії») тощо.

• Цикл літературознавчих дисциплін включає теоретичні та історико-літературні курси: «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Усна народна творчість», «Історія російської літератури» (від ХІ до ХХІ ст.), «Історія західнослов’янських літератур». Крім того, читаються спецкурси: «Інтертекстуальність літературного твору», «Аналіз поетичного тексту», «Поетика “нової драми” у російській літературі межі ХІХ–ХХ ст.», «Російський літературний авангард 1910–1930-х років», «Екзистенційна свідомість у прозі російського зарубіжжя “першої хвилі”», «Естетичні координати художнього світу В. Набокова», «Актуальні проблеми сучасної російської прози та поезії», «Поетика белетристики та масової літератури межі XX–XXI ст.», «Традиція та конвенція у книговиданні».

• Навчальний план включає, окрім базових курсів, такі дисципліни, як «Практична стилістика української мови», «Літературне редагування», «Основи видавничої справи», «Теорія перекладу», «Порівняльна граматика російської та української мов», «Орфографічний практикум і коректура тексту», «Створення та редагування таргетованих текстів», «Контентмейкінг», «Редагування» (літературне та технічне), «Системи верстки і макетування», «Основи видавничої справи» та інші, що дозволяє випускникам працювати коректорами, редакторами та перекладачами. Під керівництвом викладачів кафедри студенти проходять коректорську та редакторську практики в провідних видавництвах міста.

• Викладачі кафедри керують науковою роботою студентів у межах спеціальних семінарів:
  «Комунікативні стратегії та мовленнєві жанри російської лінгвокультури», «Запозичені концепти», «Лінгвокультурологічні аспекти мовної номінації», «Базові концепти мовної картини світу», «Лінгвокультурологічні аспекти викладання російської мови як іноземної», «Національно-специфічні концепти в російській мові», «Семантика дискурсивних слів», «Літературно-художня маска у російській прозі ІІ половини ХІХ ст.», «Проза “срібного століття” російської літератури», «Модернізм у російській прозі 1920 – 1930-х років», «Проза російського зарубіжжя 1920 – 1930-х років», «Інтенціональність авторської свідомості в прозі младоемігрантів».

• Педагогічна практика бакалаврів проходить у загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова, а асистентська практика магістрів – на кафедрі слов’янської філології філологічного факультету, а також на кафедрі мовної підготовки Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

• Наукова робота
  Результати наукової роботи співробітників кафедри відбиті в монографіях, численних статтях і доповідях на конференціях різних рівнів. Серед найбільш значущих видань монографії:

  • Чернцова О.В.  «Дискурсивное варьирование когнитивной семантики слова: опыт
    интегрального исследования (на материале глагольных предикатов казаться, показаться, девербатива кажимость, парентезы кажется): монография». Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019. 428 с.

  • Классические и постклассические литературные стратегии в пространстве современной культуры: коллект. монография/ под ред. И.И. Московкиной, Т.А. Шеховцовой. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. 244 с.

  • Піддубна Р.М. Современность классики: избр. тр./ сост. И.И. Московкина, Т.А. Шеховцова. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. 540 с.

  • Шеховцова Т.А. «У него нет лишних подробностей…». Мир Чехова. Контекст. Интертекст. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. 196 с.

  • Гулак А.Т. Стилистика и поэтика художественной литературы. Palmarium Academic Publishing. Saarbrucken. Deutschland. Германия. 2014. 120 с.

  • Степанченко І.І. Функционализм как альтернативная лингвистическая парадигма. Киев: «Українське видавництво», 2014. 200 с.

  • Степанченко І.І., Мирошниченко М.П., Нестеренко К.В., Пехарева М.В., Просяник О.П.
    Парадигматический анализ поэтической лексики: коллективная монографія. Киев: «Українське видавництво», 2014. – 216 с.

  • Попов С.Л. Русская грамматическая вариантность в когнитивно-эволюционном освещении: Монография. Харьков: Міськдрук, 2014. 304 с.

  • Попов С.Л. Когнитивные основания эволюции форм русского синтаксического согласования. Харьков: НТМТ, 2013. 150 с.

  • Лагунов О.І., А.А. Фет: от «золотого» к «серебряному» веку русской поэзии. Орел:
    Полиграфическая фирма «Картуш», 2009. 240 с.

  • Шеховцова Т.А. Проза Л. Добычина: маргиналии русского модернизма. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. 312 с.

  • Московкіна І.І. Между “pro” и “contra”: координаты художественного мира Леонида Андреева. Харків: Вид-во ХНУ, 2005. 288 с.

  • Маринчак В.А. Интенциональное исследование ценностной семантики в художественном тексте. Харьков: Фолио, 2004.

  • Лагунов О.І. Афанасий Фет и поэзия русского символизма. Харків: Основа, 1999. 242 с.

  • Піддубна Р.М. О творчестве Пушкина 1830-х годов. Харків: Основа, 1999. 180 с.

Кафедра співпрацює з Малою академією наук.

• Науковці кафедри постійно підтримують творчі контакти з вченими-славістами в Австрії, Болгарії, Польщі, КНР, Італії. Кафедра здійснює активне міжнародне співробітництво у межах програм академічної мобільності Еразмус+ з Університетом м. Палермо (Італія) і Університетом м. Ардахан (Туреччина).

• При кафедрі існує аспірантура.

Контактна інформація
Адреса: ауд. 6-88, 6-81, майдан Свободи 4, м. Харків, 61022
Телефон: (057) 707-53-57
E-mail: slov.philology@karazin.ua