| 
	
Завідувач кафедри – Людмила Вадимівна Педченко, кандидат філологічних наук, доцент ЗВО.
На кафедрі працюють 11 викладачів, серед яких: один професор, доктор філологічних наук, один доцент, доктор філологічних наук, сім доцентів, кандидатів філологічних наук, два старших викладачі, кандидати філологічних наук.
Склад кафедридоктор філологічних наук, професор Тетяна Анатоліївна Шеховцова, доктор філологічних наук, доцент Олена Вадимівна Чернцова, кандидати філологічних наук, доценти: Павло Миколайович Бабай, Олена Василівна Маслій, Геннадій Георгійович Руденко, Тетяна Володимирівна Склярова, Любов Олександрівна Скубачевська, Тетяна Федорівна Фільчук, кандидати наук, старші викладачі: Михайло Геннадійович Дашкевич, Олена Володимирівна Кардашова, старший лаборант Наталя Вікторівна Фіронова.
Історія кафедриТрадиції кафедри щодо викладання та науково-дослідницької роботи сягають початку ХІХ століття, коли був заснований Харківський імператорський університет, відкритий у 1805 році. На словесному факультеті, який входив до складу Харківського імператорського університету, була кафедра красномовства, віршування та мови російської. У 1835 р. вона була перетворена на кафедру російської словесності та історії російської літератури. У різні часи тут працювали такі відомі науковці, як І.І. Срезневський, П.О. Лавровський, О.О. Потебня, Д.М. Овсянико-Куликовський, Б.М. Ляпунов, Г.А. Ільїнський, С.М. Кульбакін та інші. Вони заснували Харківську філологічну школу та психологічний напрям у вітчизняному мовознавстві та літературознавстві, традиції яких продуктивні і в сучасній науці. У 1901 р. було вирішено поділити цю кафедру на дві – кафедру російської мови та кафедру російської літератури.
У ХХ столітті кафедрою російської мови керували, на ній працювали відомі славісти та русисти: Л.А. Булаховський, М.М. Баженов, О.М. Фінкель, В.П. Бесєдіна-Невзорова, Г.І. Шкляревський, а також їхні вихованці, серед яких проф. В.М. Шевелєв, проф. Л.О. Бикова, проф. Є.Х. Широкорад, доц. Н.В. Бойко, доц. Є.М. Ткаченко, доц. Л.Р. Савченко та ін. У професійних колах широко відомі праці філологів: доц. Маринчака В.А., доц. Смирнової Т.М., проф. Попова С.Л., доц. Карнаушенко Г.Н., доц. Чернцової О.В., доц. Педченко Л.В. та інших.
Співробітниками кафедри історії російської літератури були видатні філологи – О.М. Білецький та М.П. Жинкін, діапазон наукових інтересів яких був вельми широким (від «Слова про Ігорів похід» до літератури ХХ ст.), М. Г. Зельдович та Л. Я. Лівшиць, автори наукових праць з проблем теорії, історії літератури та літературної критики, М.В. Черняков – знавець російської поезії ХХ ст., Р.М. Піддубна – відомий дослідник творчої спадщини О.С. Пушкіна та Ф.М. Достоєвського, О.В. Сливицька – один із найбільш авторитетних сьогодні дослідників творчості І.О. Буніна, Л.М. Толстого та ін.
У 2022 році на базі кафедри російської мови та кафедри історії російської літератури із залученням викладачів південно- та західнослов’янських мов і літератур було утворено кафедру слов’янської філології.
Навчальний процесКафедра здійснює підготовку фахівців трьох рівнів (бакалаврів, магістрів та докторів філософії) зі спеціальності 035 «Філологія», спеціалізації «Слов’янські мови та літератури (переклад включно), перша – російська».
Цикл лінгвістичних дисциплін складають курси: «Сучасна російська мова», який охоплює фонетику, лексикологію, морфеміку та словотвір, морфологію, синтаксис, «Історія російської мови», «Історія російської літературної мови». Функціональні різновиди російської мови розглядаються у курсах «Діалектологія», «Культура мовлення та стилістика», «Практична стилістика російської мови». Ширше знайомство із слов’янськими мовами та іншими слов’янськими етносами, їхньою культурою та історієюздійснюється у курсах «Сучасна українська мова», «Болгарська мова», «Польська мова», «Старослов’янська мова». Кафедра пропонує студентам спеціальні мовознавчі курси, тематика яких варіюється, але загальна їх спрямованість залишається актуальною, оскільки передбачає ознайомлення з новими напрямами досліджень та конкретними досягненнями в галузі сучасного мовознавства: «Когнітивні та лінгвокультурологічні аспекти теорії номінації», «Методи лінгвістичних досліджень», «Комунікативна граматика російської мови», «Когнітивні підстави мовної еволюції», «Мовна гра у різних дискурсах», «Інтенціональна семантика художнього тексту», «Основні засади теорії дискурсу», «Актуальні проблеми семантичних досліджень» (для третього освітньо-наукового рівня «доктор філософії») тощо.
Цикл літературознавчих дисциплін включає теоретичні та історико-літературні курси: «Вступ до літературознавства», «Теорія літератури», «Усна народна творчість», «Історія російської літератури» (від ХІ до ХХІ ст.), «Історія західнослов’янських літератур». Крім того, читаються спецкурси: «Інтертекстуальність літературного твору», «Аналіз поетичного тексту», «Поетика “нової драми” у російській літературі межі ХІХ–ХХ ст.», «Російський літературний авангард 1910–1930-х років», «Екзистенційна свідомість у прозі російського зарубіжжя “першої хвилі”», «Естетичні координати художнього світу В. Набокова», «Актуальні проблеми сучасної російської прози та поезії», «Поетика белетристики та масової літератури межі XX–XXI ст.», «Традиція та конвенція у книговиданні».
Навчальний план включає, окрім базових курсів, такі дисципліни, як «Практична стилістика української мови», «Літературне редагування», «Основи видавничої справи», «Теорія перекладу», «Порівняльна граматика російської та української мов», «Орфографічний практикум і коректура тексту», «Створення та редагування таргетованих текстів», «Контентмейкінг», «Редагування» (літературне та технічне), «Системи верстки і макетування», «Основи видавничої справи» та інші, що дозволяє випускникам працювати коректорами, редакторами та перекладачами. Під керівництвом викладачів кафедри студенти проходять коректорську та редакторську практики в провідних видавництвах міста.
Викладачі кафедри керують науковою роботою студентів у межах спеціальних семінарів:«Комунікативні стратегії та мовленнєві жанри російської лінгвокультури», «Запозичені концепти», «Лінгвокультурологічні аспекти мовної номінації», «Базові концепти мовної картини світу», «Лінгвокультурологічні аспекти викладання російської мови як іноземної», «Національно-специфічні концепти в російській мові», «Семантика дискурсивних слів», «Літературно-художня маска у російській прозі ІІ половини ХІХ ст.», «Проза “срібного століття” російської літератури», «Модернізм у російській прозі 1920 – 1930-х років», «Проза російського зарубіжжя 1920 – 1930-х років», «Інтенціональність авторської свідомості в прозі младоемігрантів».
Педагогічна практика бакалаврів проходить у загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова, а асистентська практика магістрів – на кафедрі слов’янської філології філологічного факультету, а також на кафедрі мовної підготовки Навчально-наукового інституту міжнародної освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Наукова роботаРезультати наукової роботи співробітників кафедри відбиті в монографіях, численних статтях і доповідях на конференціях різних рівнів. Серед найбільш значущих видань монографії:
 
	
Чернцова О.В.  «Дискурсивное варьирование когнитивной семантики слова: опытинтегрального исследования (на материале глагольных предикатов казаться, показаться, девербатива кажимость, парентезы кажется): монография». Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2019. 428 с.
Классические и постклассические литературные стратегии в пространстве современной культуры: коллект. монография/ под ред. И.И. Московкиной, Т.А. Шеховцовой. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. 244 с.
Піддубна Р.М. Современность классики: избр. тр./ сост. И.И. Московкина, Т.А. Шеховцова. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. 540 с.
Шеховцова Т.А. «У него нет лишних подробностей…». Мир Чехова. Контекст. Интертекст. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. 196 с.
Гулак А.Т. Стилистика и поэтика художественной литературы. Palmarium Academic Publishing. Saarbrucken. Deutschland. Германия. 2014. 120 с.
Степанченко І.І. Функционализм как альтернативная лингвистическая парадигма. Киев: «Українське видавництво», 2014. 200 с.
Степанченко І.І., Мирошниченко М.П., Нестеренко К.В., Пехарева М.В., Просяник О.П.Парадигматический анализ поэтической лексики: коллективная монографія. Киев: «Українське видавництво», 2014. – 216 с.
Попов С.Л. Русская грамматическая вариантность в когнитивно-эволюционном освещении: Монография. Харьков: Міськдрук, 2014. 304 с.
Попов С.Л. Когнитивные основания эволюции форм русского синтаксического согласования. Харьков: НТМТ, 2013. 150 с.
Лагунов О.І., А.А. Фет: от «золотого» к «серебряному» веку русской поэзии. Орел:Полиграфическая фирма «Картуш», 2009. 240 с.
Шеховцова Т.А. Проза Л. Добычина: маргиналии русского модернизма. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. 312 с.
Московкіна І.І. Между “pro” и “contra”: координаты художественного мира Леонида Андреева. Харків: Вид-во ХНУ, 2005. 288 с.
Маринчак В.А. Интенциональное исследование ценностной семантики в художественном тексте. Харьков: Фолио, 2004.
Лагунов О.І. Афанасий Фет и поэзия русского символизма. Харків: Основа, 1999. 242 с.
Піддубна Р.М. О творчестве Пушкина 1830-х годов. Харків: Основа, 1999. 180 с. Кафедра співпрацює з Малою академією наук. 
	
Науковці кафедри постійно підтримують творчі контакти з вченими-славістами в Австрії, Болгарії, Польщі, КНР, Італії. Кафедра здійснює активне міжнародне співробітництво у межах програм академічної мобільності Еразмус+ з Університетом м. Палермо (Італія) і Університетом м. Ардахан (Туреччина).
При кафедрі існує аспірантура.   Контактна інформаціяАдреса: ауд. 6-88, 6-81, майдан Свободи 4, м. Харків, 61022
 Телефон: (057) 707-53-57
 E-mail: slov.philology@karazin.ua
 |