•    9 жовтня 2019 року виповнилося 90 років з дня народження відомого філолога-русиста, кандидата філологічних наук, професора кафедри російської мови Лілії Олексіївни Бикової.
     Уся професійна діяльність Л.О. Бикової пов’язана з Харківським університетом, куди вона прийшла у 1947 році студентом-філологом і де пройшла довгий шлях від аспіранта, викладача до професора університету. Кандидатська дисертація Л.О. Бикової на тему: «Несоотносительные глаголы НСВ и СВ в современном русском языке» викликала згодом значний інтерес вчених-аспектологів. Посилання на праці Л.О. Бикової як «на статті, які визначають новий напрямок в науці», можна знайти і в «Русской грамматике» (Академії наук СРСР) 1980 року, і в монографії А.В. Ісаченко «Грамматический строй русского языка в сопоставлении со словацким», і в книзі Н.С. Авилової «Вид и лексическое значение глагола», і в дослідженні А.В. Бондарко і Л.А. Булініна «Русский глагол», і в роботах В.Н. Немченко і інших фахівців зі словотвору та морфеміки.
•    Вся подальша наукова діяльність Лілії Олексіївни підпорядкована навчально-педагогічній роботі. На тлі персональної наукової скромності вражає різнобічність її праць. Лілія Олексіївна – автор книги «Словообразование современного русского языка», співавтор навчального посібника «История русского литературного языка. Советский период», один з авторів збірки «Современный русский язык. Сборник упражнений для подготовительных отделений вузов», редактор і автор навчальних посібників для середньої школи («555 упражнений») та ін.
•    В ряду наукових праць Лілії Олексіївни понад 100 статей з різних питань сучасної філології, опублікованих в Україні, Росії, Польщі, Словаччині та Болгарії. Широта її наукових інтересів відбивається в тематиці дисертаційних робіт, виконаних під її керівництвом. П’ять кандидатських дисертацій з проблем семантики і прагматики є практичною розробкою основних ідей, викладених в її власних роботах.
•    Викладацька діяльність проф. Л.О. Бикової ніколи не обмежувалася вузівською програмою за фахом. Вона читала різноманітні спецкурси, присвячені порівнянню наукової та шкільної граматики, конотативно-прагматичним аспектам семантики мовних одиниць, лексиці і фразеології російської та польської мов. Ці та багато інших питань і факти мови стали об’єктом дослідження в наукових студентських семінарах, які вона очолювала. Змістовний підсумок педагогічного досвіду проф. Бикової відображений в 12 методичних посібниках та методичних рекомендаціях студентам з різних розділів курсу сучасної російської мови.
•    У професійній біографії Л.О. Бикової шість років роботи в різних вузах Польщі. У 1973–1976 рр в Любліні, на кафедрі російської мови і славістики державного університету ім. М. Склодовської-Кюрі, Лілія Олексіївна читала загальнотеоретичні курси російської мови, вела семінари, писала методичний посібник зі словотвору для магістрів. Підготовка 25 магістерських дисертацій – такий підсумок її наукового діяльності в Любліні. В цей же час Лілія Олексіївна брала активну участь у науковому житті Польщі, виступаючи на наукових конференціях МАПРЯЛ в Любліні, Варшаві, Познані; публікуючись в журналі «Російська мова», в Люблінському, Катовіцкому наукових збірниках, в журналі «Stavia orientalis» (Варшава) і багато ін. Пізніше (1983–1986 рр), працюючи на кафедрі російської мови і славістики Познанського державного університету ім. А. Міцкевича, Лілія Олексіївна стала постійним автором вчених записок «Studia rossica» (Познань), журналу «Przeglad rusycystyczny» (Варшава), учасником багатьох конференцій. Після повернення з Польщі Лілія Олексіївна багато років викладала польську мову, яку не тільки знає, а й любить, як рідну. Педагогічна робота з польськими студентами знайшла своє продовження в змісті спецкурсу «Порівняльне вивчення російської та польської мов», який протягом багатьох років Лілія Олексіївна читала студентам Харківського університету.
•    Лілія Олексіївна Бикова – професор в розумінні цього слова В.І. Далем – «наставник, учитель науки, вищий вчитель при університеті…». Скільки пам’ятають колеги Лілію Олексіївну, вона завжди, крім безпосередньої лекторської діяльності, керувала студентськими гуртками. Уже в перші роки своєї роботи вона вела гурток з діалектології, вивчаючи разом зі студентами діалектну лексику, зі студентами збирала діалектний матеріал в селах, куди вирушала просто так – без будь-якої «програмної» практики. А ще був гурток російської мови в Познані та польської мови в Харкові, в якому зростали блискучі студенти – майбутні колеги і друзі – Н.І. Сукаленко, В.В. Левицький, Вадим Левін, Ушангі Ріжінашвілі, І.І. Степанченко, В.М. Шевелєв і багато інших, що стали відомими філологами, поетами, діячами культури. Наслідком цієї роботи стала просвітницька діяльність Лілії Олексіївни. Активний популяризатор наукових ідей і знань, вона була «штатним» лектором з різноманітних питань культури мови: в школах, на заводах, в установах Харкова, на конференціях вчителів і (в дусі минулого часу) партійних працівників.
•    Багатогранність наукової та педагогічної діяльності Лілії Олексіївни завжди була пов’язана з різноманітністю її наукових інтересів, почуттям мови і просторістю знань про неї. Проблеми виду дієслова, словотвору і морфології, художньої та публіцистичної мови, метафори, міфології, мовної картини світу, прагматики і дискурсивної лінгвістики, а також методики викладання російської мови в вузі, – далеко не повний перелік наукових проблем, якими Лілія Олексіївна займалася багато років. Географія конференцій, в яких вона брала участь, може видатися фантастичною: Харків, Донецьк, Чернівці, Сімферополь; Москва, Самарканд, Новгород; Мінськ; Познань, Варшава, Люблін; Велико-Тирново … Своєрідним продовженням цих «мандр по світу» стала американська Каліфорнія, де зараз живе Лілія Олексіївна. У великому просторі Інтернету Лілія Олексіївна продовжує самовіддано і безкорисливо служити філологічній науці: читає «все і вся», пише статті, видає посібники для студентів, редагує, веде велике листування з колегами.

   У зв’язку з ювілеєм Лілії Олексіївни Бикової кафедра російської мови філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна провела 5 грудня 2019 року Наукові читання «Поезія граматики».

З вітальним словом до учасників читань звернулись декан філологічного факультету Харківського національного університету імені  В.Н. Каразіна, професор Безхутрий Юрій Миколайович та завідувач кафедри російської мови філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доцент Педченко Людмила Вадимівна

Були виголошені доповіді

• • Морфема↔Морфемный анализ (попытка аналитического представления)

Бикова Лілія Олексіївна (США, м. Стоктон)

• Навчальний посібник як віддзеркалення особистості науковця-методиста (Быкова Л.А. Современный русский литературный язык. Морфемика и словообразование. – Х.: Вища школа, 1974. – 96 с.) 

Нелюба Анатолій Миколайович (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• О лексикологии как учебной дисциплине 

Степанченко Іван Іванович (Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди)

• Функции заимствований в сленге реперов и рокеров 

Смирнова Тетяна Миколаївна (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• Модус интенциональности в лирической поэзии 

Маринчак Віктор Андрійович (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• Дериваційне гніздо з вершиною «зима» як системно-категорійна організація слів 

Пономаренко Валентина Дмитрівна (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• Когнитивный анализ конкретных vs абстрактных значений глагольного предиката «казаться» 

Чернцова Олена Вадимівна (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• Свобода як ціннісний складник смислової структури Т. Шевченка 

Філон Микола Іванович (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• О свободе на «Свободе»: Гайто Газданов как критик и публицист 

Євстаф’єва Наталія Павлівна (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)

• Актуализация гендерных стереотипов в публицистическом дискурсе 

Кардашова Олена Володимирівна, Фільчук Тетяна Федорівна (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна)