Юрій Андрійович Ісіченко (архієпископ Ігор). Доктор філологічних наук, професор.

Хресне ім’я Юрій. Народився 28 січня 1956 р. в Мурапталовському радгоспі Куюрґазинського р-ну Башкирської АССР Російської СФСР (нині селище Свобода). Батько Андрій (1928-2013) - інженер-будівельник, мати Марія (нар. 1927) - вчителька хімії. 1956 року родина повернулася до міста Балаклії Харківської обл. Там навчався в середній школі № 2 (1963-1973), працював столяром, коректором районної друкарні (1973-1974).

Навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету протягом 1974-1979 рр. (спеціальність - українська мова та література). 1979-1981 рр. працював викладачем української мови та літератури в середній школі № 6 м. Балаклії. З лютого 1981 р. - викладач (з 1989 р. доцент, з 2010 р. професор) кафедри історії української літератури Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

З 2006 р. викладає курс «Українське літературне бароко» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Київ). Керував підготовкою кандидатських дисертацій Олександра Борзенка (1996), Ігоря Помазана (1998), Олени Матушек (1999), Тетяни Левченко (2003), Тетяни Трофименко (2003), Світлани Журавльової (2010), Лариси Литвин (2010), Вікторії Циганенко (2012), Юрія Ларіна (2014).

15 квітня 1987 р. захистив у Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка дисертацію на ступінь кандидата філологічних наук «Києво-Печерський патерик в історико-літературному процесі XVI-XVIII ст. на Україні». Текст дисертації видано 1990 р. (Київ, видавництво «Вища школа»), перевидано 2016 р. (Харків, видавництво «Акта»).

14 травня 2009 р. захистив у Києво-Могилянській академії дисертацію на ступінь доктора філологічних наук на тему «Аскетична література Київської Руси». Текст дисертації видано 2005 р. (Харків, видавництво «Акта»).

Наукові дослідження присвячені поетиці середньовічної та барокової прози, історії Церкви, аскетичній культурі. Автор кількох десятків публікацій з проблем духовного життя, суспільної ролі Церкви. Збірник наукових праць «Духовні виміри барокового тексту» видано 2016 р. (Харків, видавництво «Акта»).

У співавторстві з В.С. Калашником і А.О. Свашенко видав «Самоучитель украинского языка» (К.: Вища школа, 1989; 2-е вид. - К.: Вища школа, 1990).

Пастирські праці за 1993-2005 рр. вийшли окремою збіркою: «Дім Мій буде домом молитви» (Харків-Львів, 2006), пастирські праці за 2006-2013 рр. вийшли збіркою «Пильнувати світильник» (Харків-Львів, 2013), інтерв’ю видані під назвою «Розмови на межі тисячоліть» (Харків-Львів, 2008). Проповіді видані окремо: «Майте любов поміж собою» (Харків-Львів, 2010). Опублікований популярний катехизис для молоді «Зустрічі на життєвій дорозі» (Львів-Харків, 2013).

Протягом 1988-1990 рр. працював у громадсько-політичних організаціях «Спадщина», Товариство української мови ім.Т. Шевченка, Народний Рух України, брав участь у їхньому створенні на Харківщині. 15 лютого 1990 р. організував ініціятивну групу для створення православного братства, 7 липня 1990 р. очолив Українське Православне Братство на Харківщині, яке згодом увійшло до Всеукраїнського братства апостола Андрія Первозваного УАПЦ. 13 грудня 1991 р. - 12 грудня 1992 р. був головою Всеукраїнського братства апостола Андрія Первозваного.

Богословську освіту здобув у Колеґії Патріярха Мстислава (Харків). Ректор Колеґії Патріярха Мстислава (з 1994 р.).

12 березня 1992 р. прийняв монаший постриг, 20 грудня 1992 р. висвячений на ієродиякона, 4 січня 1993 р. - на ієромонаха, 12 липня 1993 р. - на єпископа Харківського і Полтавського Української Автокефальної Православної Церкви. 29 травня 1997 р. піднесений у ступінь архиєпископа.

Основні Публикації:

Статті: